30.03.2009, 20:22 | #1 |
Коллега
Участник форума Регистрация: 30.03.2009
Откуда: Киев
Сообщения: 108
Поблагодарил(а): 9 Поблагодарили 9 раз(а) в 8 сообщениях Вы сказали Фуу: 1 Вам сказали Фуу 1 раз в 1 сообщениях |
Сборник стихов от Nazg
Одно из первых моих творений, года два назад написано, зацените...Неочень, что поделаеш только начинал, а щас забросил...Ничто не вдохновляет.
Опять Падают листья,пролетают года Мы с тобой бежим в никуда Тебе не понять и мне не понять, Что н есможем быть вместе опять! Опять! Ты слышиш меня. Опять! Я слышу тебя. Мы с тобой не вернемся сюда, наша жизнь это просто игра. Эта игра это жизнь для тебя Стою над обрывом и вижу тебя Ты же как демон смотриш сюда И ждеш как оборветься наша игра, Эта игра это просто слова. Слова что мне не забыть никогда. Опять! Ты слышиш меня. Опять! Я слышу тебя. Мы с тобой не вернемся сюда, наша жизнь это просто игра. Эта игра это жизнь для тебя Делаю шаг и падаю вниз Это был просто какойто каприз... Я же и вправду тебя так любил, больше никто тебя не любил. Ты же и вправду меня не любила, просто как демон ты пошутила... Опять! Ты слышиш меня. Опять! Я слышу тебя. Мы с тобой не вернемся сюда, наша жизнь это просто игра. Эта игра это жизнь для тебя. |
Реклама на форуме | |
|
02.04.2009, 22:14 | #2 |
Знакомый
Участник форума Регистрация: 07.01.2006
Откуда: Киев
Сообщения: 33
Поблагодарил(а): 1 Поблагодарили 19 раз(а) в 12 сообщениях Вы сказали Фуу: 0 Вам сказали Фуу 0 раз в 0 сообщениях |
Позволь дать совет.
Не забрасывай. Потом либо само прорвётся, либо придёться вскрывать. А и то и другое - очень больно. Поверь моему опыту.
__________________
Теперь я больше воин, чем учитель и лекарь, но поэтом остался. |
22.04.2010, 20:00 | #3 |
Коллега
Участник форума Регистрация: 30.03.2009
Откуда: Киев
Сообщения: 108
Поблагодарил(а): 9 Поблагодарили 9 раз(а) в 8 сообщениях Вы сказали Фуу: 1 Вам сказали Фуу 1 раз в 1 сообщениях |
Новенькое
Що?! Що це за слова?
що ти їх розкидав навмання! Ти наче те бидло, що під парадним бухає, воно про те, що коється в світі не знає! Йому лише вбитися, і так кожен день. Воно як заблукалий у лісі олень! Але ти не такий! Зірви ті кайдани, що так задавили тебе до нестями! Забий ти на все, що тобі докучало, що силу життя у тебе забрало! Забий на закони, що диктує ця влада, вона і тобі ніяк не порада! Ця порада проста від хлопця й народу, що носа сує до чужого городу! Сує?...Ну і що? Не повірить в пораду лишень те гімно! А я не гоню, а лише читаю, слова ці прості у рифму складаю! ------------------------------------------------------------------------- Добавлено через 1 минуту Це все шакали! Вони усюди! Колись їх називали - люди! Але тяжке життя народу уб'є у всіх людську природу! Якщо ти їм у опір станеш, ти як та квітка в лісі в'янеш! У них нема ні сумніву, ні жаху! В очах у них лиш видно спрагу. Ця спрага убиває все! Все що ще колись було твоє. Це спрага сили, волі і життя, але вона не має каяття! Тебе зім'ють! Зріняють із юрбою! Якщо ти перекриєш шлях собо. Тому тікай! З усєї сили, таких як- ти, вже тисячі - могили!. Вони й тебе під себе затовчуть, або і у раби візьмуть. Це люди виховані в системі, вони говорять лиш по темі! І я вам так не просто це читаю, а ваші очі розкриваю, про те чого і сам не знаю, А мойже й знаю, та я всерівно замовкаю...[/i][/b] ------------------------------------------------------------------------- Добавлено через 56 секунд Як воно сталось? Так не гадалось, але я всерівно на цьому ще парюсь, В глибину, до думок все більш окунаюсь, тебе не торкаюсь, і не сподіваюсь... та в серці твоєму я розчиняюсь... Я губ не торкаюсь, все більше караюсь, Чому не такий? Чому я ховаюсь? Чому я від світу цього тікаю? Нічого не знаю! Ніщо не ховаю! Тебе пам'ятаю й від тебе тікаю, ні болю, ні страху не відчуваю. Та я тебе в думках пригортаю, цілую так ніжно ще й обіймаю, на душу свою тягар надягаю, Навіщо? Не знаю! Для чого? Не знаю! Я просто тікаю... Последний раз редактировалось Mr Mingan, 23.04.2010 в 05:25. Причина: не нужно баловаться курсивами и жирными шрифтами |
Реклама на форуме | |
|
25.04.2010, 23:26 | #4 |
Коллега
Участник форума Регистрация: 30.03.2009
Откуда: Киев
Сообщения: 108
Поблагодарил(а): 9 Поблагодарили 9 раз(а) в 8 сообщениях Вы сказали Фуу: 1 Вам сказали Фуу 1 раз в 1 сообщениях |
Седня по каналу "Дискавери" сотрел фильм "Битва при Чернобыле", во время просмотра набросал пару строчек...
Почуєш ти сміх, Поглянеш в вікно, Виглядає це все як Дитяче кіно. Тобі обіцяли, лапшу одягали, Про щасливе життя все змалювали. Та поглянеш вікно, А вікна і немає, І дитячого сміху, Лиш вітер гуляє… В Прип’яті місті життя помирає… Ніщо і ніхто вже не згадає. Як місто-примара швидко вмирає… Кому воно треба? Це місто скороботи, На нього пролиті всі сльози народу… Це місто де атом спочине віками… А разом із ним герої рядами… Це місто де смуток літає усюди, І він відлітає туди де є люди, І щастя і радість всю забере, А потім відразу усе що ще… Це місто куди тебе вже не кличуть, Це місто яке лиш тихенько калічить, Тому пам’ятай завжди й усюди… Це місто куди не повернуться люди… Последний раз редактировалось Nazg, 26.04.2010 в 15:13. |
Этот пользователь сказал Спасибо Nazg за это полезное сообщение: |
Mr Mingan (26.04.2010)
|
02.05.2010, 12:00 | #5 |
Коллега
Участник форума Регистрация: 30.03.2009
Откуда: Киев
Сообщения: 108
Поблагодарил(а): 9 Поблагодарили 9 раз(а) в 8 сообщениях Вы сказали Фуу: 1 Вам сказали Фуу 1 раз в 1 сообщениях |
Еще один)
Вийдеш на вулицю, поглянеш навруг. Хтось там іде? Ворог? Чи друг? Поглянеш ти ще раз і бачиш ти ліс, та тут так раптово- Не стало куліс. І все в сірих тонах перед тобою постало, і думка в тобі як вітер гуляла, що це все просто величезний обман, що місто твоє великий капкан. З якого ти вже, ніяк не втечеш, а якщо вже і спробуєш- То просто помреш. Бо в місті твоєму проходить життя, але люди живуть тут наче бджола. Вони всі працюють, але все це для чого? Для гршей? Для влади? А більш ні для чого. В них в головах "А що тут такого?" Тому я уваги на них не звертаю, і при першій мождливості, від них я втікаю... |
Этот пользователь сказал Спасибо Nazg за это полезное сообщение: |
Mr Mingan (02.05.2010)
|
07.03.2012, 03:37 | #6 |
Коллега
Участник форума Регистрация: 30.03.2009
Откуда: Киев
Сообщения: 108
Поблагодарил(а): 9 Поблагодарили 9 раз(а) в 8 сообщениях Вы сказали Фуу: 1 Вам сказали Фуу 1 раз в 1 сообщениях |
Вот вернулся на сей форум, давненько меня не было)) Похвасьаюсь новеньким)
Цієї ночі чарівної, коли летів лапатий сніг, Мені наснився цей чудовий, цей мальовничий ясний світ. У цьому світі чарівному побачив дивний силует. Немов Зоря зійшла додолу, аби утішити мене. Вона ввібрала мої мрії, мої бажання й почуття І ця Зоря знайшла дорогу у думи мої й каяття. Час пролітав, а ми гуляли, у сяйві місяця й зірок, Все гомоніли, розмовляли,про дивний час, про час — Зірок! Який ось-ось настане в Світі, де не панують чудеса, Де сніг лежить аж навіть в квітні, де зелені ніде нема…. Але мені було все рівно, аби лиш голос той дзвенів, Що в серце моє,на довічно, на віки-вічні залетів…. Та час летів мій невблаганно, і ось прийшла болюча мить, Коли Зоря пішла додому, лишивши по собі лиш слід, Який завіяло вітрами, який засипало снігами…. І я лишився тут один, але навік в серці моєму, Звенітиме її тихенький «шепіт-дзвін»…. ____________________________________________- Хто ти така? Це залишилось теємницею, Нічого я про тебе не дізнавсь, Але мені було все рівно, аби я міг з тобою розмовлять. Ти скажеш ,що дурень я чи ідіот, Що дивний трохи і чудак, Що хлопчик цей такий простак… Так я такий і навіть трохи більше, Не раз я помилявся та страждав, Але пробач мене все рівно, Хоч камінь болю на душі поклав… Я знаю слово ранить душу, Я знаю як болить душа, Адже від слів своїх, Я також мучитися мушу… А грець із ними, краще я б мовчав… Та ти пробач мої образи, Які так глибоко в тобі сидять, Адже від болю свого я страждати мушу, Та болю цього я отримав позаслузі, і твого трішечки б забрав... |
Реклама на форуме | |
|