Мир японской анимации. Аниме и манга в Украине. Сообщество форумов  

Вернуться   Мир японской анимации. Аниме и манга в Украине. Сообщество форумов > Литературный форум > Творчество. Стихи
Регистрация Справка Пользователи Календарь Все разделы прочитаны

Ответ
 
Опции темы
Старый 20.01.2008, 00:52   #1
Arnarel
Прохожий

Участник форума
 
Аватар для Arnarel
 
Регистрация: 28.12.2007
Откуда: Винница
Сообщения: 29
Поблагодарил(а): 6
Поблагодарили 28 раз(а) в 19 сообщениях
Вы сказали Фуу: 0
Вам сказали Фуу 0 раз в 0 сообщениях
По умолчанию Стихи на украинском

Обычно я по украински почти никогда не говорю, изредка читаю и пишу (да и то, всё связано с универом)...а порой как найдёт что-то!
С кем-то ещё такое бывает??
Вот эти стихи... сам не пойму, хорошие ли они...

Колись були ми разом, наче дві долоні,
Та, бувши поряд, знову розійшлись.
Той час пройшов, і я тепер, як у полоні,
Тебе побачив і згадав оте „колись”.
Тоді нам вітер шепотів нові балади,
Та з берегів неслись мелодії й пісні.
І ми гадали, що усе іде до ладу,
Та так здається часом людям навесні.
І по-батьківському нас зорі колихали,
І розуміли нас, бо нам вони – рідня.
І нам здавалось, що тоді ми так кохали,
Що друг без друга не могли прожить ні дня.
Були з природою єдині в ті хвилини
І відчували дух лісів, річок і нив.
Не розуміли ми, що час так швидко плинув,
Та плинув солодко – нам послугу робив.
Колись було, а, може, все лише здавалось,
Тебе я вигадав, можливо, уві сні.
Весна із нами, як з дітьми малими гралась
І розпалила тільки мрії у мені.
Та ні! Усе було тоді і зараз знову
Прийшла весна, а з нею музика і ти,
І ніч вдягнула свою сукню гарну, нову,
І знов шепоче вітер – нам за ним іти!

...и ещё один...

Осіннім сяйвом запалали в небі зорі,
Мов талі спогади з минулого життя,
Й миттєва слабкість понесла мене у море
Солодких мрій, а потім – далі, в забуття.
Старе світило не стомилося палати
Й любити нас, не знаю навіть вже чому.
Я ж на відірваних продовжую все грати
Холодних струнах, що породжують пітьму.
Іде майбутнє і старе усе руйнує,
І змінюється все разом зі мною.
Все може й так, але чим далі йду я,
Тим більше прірва в мене за спиною.
Де хижа усмішка зустрінеться з журбою –
Осяде сором на очах Землі.
Похилої Землі, що боротьбою
По горло сита й стогне на мілі.
Нова зима унеможливлює свободу
Та невблаганно нищить почуття.
Підчас дощу зайти б по плечі в воду
Й продовжувати далі каяття.
Отак забувшись під осіннім темним небом,
У роздумах заглиблююсь в собі.
Не хочу іноді, але мабуть, що треба
Усе продовжувати знову в боротьбі.

__________________
Когда перекошен весь мир, то легче всего признать ненормальным того, кто держится прямо...
С. Лукьяненко
Arnarel вне форума   Ответить с цитированием
Реклама на форуме
Ответ


Здесь присутствуют: 1 (пользователей - 0 , гостей - 1)
 
Опции темы

Ваши права в разделе
Вы не можете создавать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете прикреплять файлы
Вы не можете редактировать сообщения

BB-коды Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Выкл.
HTML код Выкл.
Быстрый переход


Часовой пояс GMT +3, время: 04:34.



реклама:

Copyright (c) 2001-2015 by проект Мир японской анимации (anime.ua). Администрирование и руководство сайтом, часть содержания - Mr Mingan. Дизайн - by fafhrd.
Администрация сайта не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламных и баннерных объявлениях.
Мнение администрации сайта может не совпадать с мнением авторов сообщений в форуме



MyAnimeTop - рейтинг сайтов по аниме, манге и хентаю Rambler's Top100