14.01.2009, 05:04 | #1 |
[Призрак]
Модератор форума Регистрация: 27.10.2005
Откуда: LastStyle Community
Сообщения: 671
Поблагодарил(а): 233 Поблагодарили 230 раз(а) в 140 сообщениях Вы сказали Фуу: 11 Вам сказали Фуу 2 раз в 2 сообщениях |
История
Малоизвестная песня группы БумБокс...
______________________________________ Ілюзією прожитих віків, Поетами написаних історій. В маленькім місті крізь полон дощів Навік зустрілись дві крилаті долі. Словами не можливо розказати, Як ті серця замріяно кохали. в таке не міг повірить навіть Бог. Вони ж під небом високо літали. Таких історій дуже мало на землі, Вони кохали дуже сильно й до нестями. Їм дуже заздрили всі очі злі Та не зломить любові, яка жила віками. Дивився в її очі він, тонув, Для неї він же був просто ідеалом Ніхто б тоді ніколи не збагнув, Що може все завершитись провалом. Чи може Бог дивився не туди. Чи може замалий для них став світ. Не зміг він врятувати від біди Той ніжний і закоханий політ. Чому трапляється таке ніхто не знає. І виникло багато запитань. Її він досі пристрасно кохає, Вона ж, чомусь, не хоче цих кохань. Навіщо все це? Як це зупинити? Нема причин. Їх не було, повір. Коли проходить день і наступає вечір Він наче вітер вилітав на двір. І дивиться у гору й тихо плаче, Шука на небі дві ясні зорі. Одна десь над Полтавою літає, А інша світиться у нього у дворі. Він падав на коліна і благає, Щоб доля повернула ту любов. До крику, до жалю і до нестями Він хоче обійняти її знов. Сюжет простий: щоночі він благає Усе вернути і почати знов. І хай наступить день і знов засяє Їх спільний день, де починається любов... К сожалению, мое состояние сейчас идеально подходит к данным строкам...
__________________
Наша жизнь скучна, но смерть еще скучнее...
И чем дальше мы идем, тем становится сложнее.
|
Реклама на форуме | |
|