Мир японской анимации. Аниме и манга в Украине. Сообщество форумов  

Вернуться   Мир японской анимации. Аниме и манга в Украине. Сообщество форумов > Литературный форум > Творчество. Стихи
Регистрация Справка Пользователи Календарь Все разделы прочитаны

Ответ
 
Опции темы
Старый 30.03.2009, 20:22   #1
Nazg
Коллега

Участник форума
 
Аватар для Nazg
 
Регистрация: 30.03.2009
Откуда: Киев
Сообщения: 108
Поблагодарил(а): 9
Поблагодарили 9 раз(а) в 8 сообщениях
Вы сказали Фуу: 1
Вам сказали Фуу 1 раз в 1 сообщениях
По умолчанию Сборник стихов от Nazg

Одно из первых моих творений, года два назад написано, зацените...Неочень, что поделаеш только начинал, а щас забросил...Ничто не вдохновляет.


Опять

Падают листья,пролетают года
Мы с тобой бежим в никуда
Тебе не понять и мне не понять,
Что н есможем быть вместе опять!

Опять! Ты слышиш меня.
Опять! Я слышу тебя.
Мы с тобой не вернемся сюда,
наша жизнь это просто игра.
Эта игра это жизнь для тебя

Стою над обрывом и вижу тебя
Ты же как демон смотриш сюда
И ждеш как оборветься наша игра,
Эта игра это просто слова.
Слова что мне не забыть никогда.

Опять! Ты слышиш меня.
Опять! Я слышу тебя.
Мы с тобой не вернемся сюда,
наша жизнь это просто игра.
Эта игра это жизнь для тебя

Делаю шаг и падаю вниз
Это был просто какойто каприз...
Я же и вправду тебя так любил,
больше никто тебя не любил.
Ты же и вправду меня не любила,
просто как демон ты пошутила...

Опять! Ты слышиш меня.
Опять! Я слышу тебя.
Мы с тобой не вернемся сюда,
наша жизнь это просто игра.
Эта игра это жизнь для тебя.
Nazg вне форума   Ответить с цитированием
Реклама на форуме
Старый 02.04.2009, 22:14   #2
Holger
Знакомый

Участник форума
 
Аватар для Holger
 
Регистрация: 07.01.2006
Откуда: Киев
Сообщения: 33
Поблагодарил(а): 1
Поблагодарили 19 раз(а) в 12 сообщениях
Вы сказали Фуу: 0
Вам сказали Фуу 0 раз в 0 сообщениях
По умолчанию

Позволь дать совет.
Не забрасывай. Потом либо само прорвётся, либо придёться вскрывать. А и то и другое - очень больно. Поверь моему опыту.
__________________
Теперь я больше воин, чем учитель и лекарь, но поэтом остался.
Holger вне форума   Ответить с цитированием
Старый 22.04.2010, 20:00   #3
Nazg
Коллега

Участник форума
 
Аватар для Nazg
 
Регистрация: 30.03.2009
Откуда: Киев
Сообщения: 108
Поблагодарил(а): 9
Поблагодарили 9 раз(а) в 8 сообщениях
Вы сказали Фуу: 1
Вам сказали Фуу 1 раз в 1 сообщениях
По умолчанию Новенькое

Що?! Що це за слова?
що ти їх розкидав навмання!
Ти наче те бидло,
що під парадним бухає,
воно про те,
що коється в світі не знає!
Йому лише вбитися,
і так кожен день.
Воно як заблукалий
у лісі олень!
Але ти не такий!


Зірви ті кайдани,
що так задавили
тебе до нестями!
Забий ти на все,
що тобі докучало,
що силу життя у тебе забрало!
Забий на закони,
що диктує ця влада,
вона і тобі ніяк не порада!

Ця порада проста
від хлопця й народу,
що носа сує до чужого городу!
Сує?...Ну і що?
Не повірить в пораду лишень те гімно!
А я не гоню,
а лише читаю,
слова ці прості у рифму складаю!

-------------------------------------------------------------------------
Добавлено через 1 минуту

Це все шакали! Вони усюди!
Колись їх називали - люди!
Але тяжке життя народу
уб'є у всіх людську природу!
Якщо ти їм у опір станеш,
ти як та квітка в лісі в'янеш!
У них нема ні сумніву,
ні жаху!
В очах у них лиш видно спрагу.
Ця спрага убиває все!
Все що ще колись було твоє.
Це спрага сили, волі і життя,
але вона не має каяття!
Тебе зім'ють! Зріняють із юрбою!
Якщо ти перекриєш шлях собо.
Тому тікай!
З усєї сили,
таких як- ти,
вже тисячі - могили!.
Вони й тебе під себе затовчуть,
або і у раби візьмуть.
Це люди виховані в системі,
вони говорять лиш по темі!
І я вам так не просто це читаю,
а ваші очі розкриваю,
про те чого і сам не знаю,
А мойже й знаю,
та я всерівно замовкаю...[/i][/b]
-------------------------------------------------------------------------
Добавлено через 56 секунд

Як воно сталось?
Так не гадалось,
але я всерівно на цьому
ще парюсь,
В глибину, до думок
все більш окунаюсь,
тебе не торкаюсь,
і не сподіваюсь...
та в серці твоєму
я розчиняюсь...
Я губ не торкаюсь,
все більше караюсь,
Чому не такий?
Чому я ховаюсь?
Чому я від світу цього тікаю?
Нічого не знаю!
Ніщо не ховаю!
Тебе пам'ятаю
й від тебе тікаю,
ні болю, ні страху
не відчуваю.
Та я тебе в думках пригортаю,
цілую так ніжно
ще й обіймаю,
на душу свою тягар надягаю,
Навіщо? Не знаю!
Для чого? Не знаю!
Я просто тікаю...

Последний раз редактировалось Mr Mingan, 23.04.2010 в 05:25. Причина: не нужно баловаться курсивами и жирными шрифтами
Nazg вне форума   Ответить с цитированием
Реклама на форуме
Старый 25.04.2010, 23:26   #4
Nazg
Коллега

Участник форума
 
Аватар для Nazg
 
Регистрация: 30.03.2009
Откуда: Киев
Сообщения: 108
Поблагодарил(а): 9
Поблагодарили 9 раз(а) в 8 сообщениях
Вы сказали Фуу: 1
Вам сказали Фуу 1 раз в 1 сообщениях
По умолчанию

Седня по каналу "Дискавери" сотрел фильм "Битва при Чернобыле", во время просмотра набросал пару строчек...


Почуєш ти сміх,
Поглянеш в вікно,
Виглядає це все як
Дитяче кіно.
Тобі обіцяли, лапшу одягали,
Про щасливе життя все змалювали.
Та поглянеш вікно,
А вікна і немає,
І дитячого сміху,
Лиш вітер гуляє…
В Прип’яті місті життя помирає…
Ніщо і ніхто вже не згадає.
Як місто-примара швидко вмирає…
Кому воно треба?
Це місто скороботи,
На нього пролиті всі сльози народу…
Це місто де атом спочине віками…
А разом із ним герої рядами…
Це місто де смуток літає усюди,
І він відлітає туди де є люди,
І щастя і радість всю забере,
А потім відразу усе що ще…
Це місто куди тебе вже не кличуть,
Це місто яке лиш тихенько калічить,
Тому пам’ятай завжди й усюди…
Це місто куди не повернуться люди…

Последний раз редактировалось Nazg, 26.04.2010 в 15:13.
Nazg вне форума   Ответить с цитированием
Этот пользователь сказал Спасибо Nazg за это полезное сообщение:
Mr Mingan (26.04.2010)
Старый 02.05.2010, 12:00   #5
Nazg
Коллега

Участник форума
 
Аватар для Nazg
 
Регистрация: 30.03.2009
Откуда: Киев
Сообщения: 108
Поблагодарил(а): 9
Поблагодарили 9 раз(а) в 8 сообщениях
Вы сказали Фуу: 1
Вам сказали Фуу 1 раз в 1 сообщениях
По умолчанию

Еще один)

Вийдеш на вулицю,
поглянеш навруг.
Хтось там іде?
Ворог? Чи друг?
Поглянеш ти ще раз
і бачиш ти ліс,
та тут так раптово-
Не стало куліс.
І все в сірих тонах
перед тобою постало,
і думка в тобі
як вітер гуляла,
що це все просто
величезний обман,
що місто твоє
великий капкан.
З якого ти вже,
ніяк не втечеш,
а якщо вже і спробуєш-
То просто помреш.
Бо в місті твоєму
проходить життя,
але люди живуть
тут наче бджола.
Вони всі працюють,
але все це для чого?
Для гршей? Для влади?
А більш ні для чого.
В них в головах
"А що тут такого?"
Тому я уваги на них не звертаю,
і при першій мождливості,
від них я втікаю...
Nazg вне форума   Ответить с цитированием
Этот пользователь сказал Спасибо Nazg за это полезное сообщение:
Mr Mingan (02.05.2010)
Старый 07.03.2012, 03:37   #6
Nazg
Коллега

Участник форума
 
Аватар для Nazg
 
Регистрация: 30.03.2009
Откуда: Киев
Сообщения: 108
Поблагодарил(а): 9
Поблагодарили 9 раз(а) в 8 сообщениях
Вы сказали Фуу: 1
Вам сказали Фуу 1 раз в 1 сообщениях
По умолчанию

Вот вернулся на сей форум, давненько меня не было)) Похвасьаюсь новеньким)

Цієї ночі чарівної, коли летів лапатий сніг,
Мені наснився цей чудовий, цей мальовничий ясний світ.
У цьому світі чарівному побачив дивний силует.
Немов Зоря зійшла додолу, аби утішити мене.
Вона ввібрала мої мрії, мої бажання й почуття
І ця Зоря знайшла дорогу у думи мої й каяття.

Час пролітав, а ми гуляли, у сяйві місяця й зірок,
Все гомоніли, розмовляли,про дивний час, про час — Зірок!
Який ось-ось настане в Світі, де не панують чудеса,
Де сніг лежить аж навіть в квітні, де зелені ніде нема….
Але мені було все рівно, аби лиш голос той дзвенів,
Що в серце моє,на довічно, на віки-вічні залетів….

Та час летів мій невблаганно, і ось прийшла болюча мить,
Коли Зоря пішла додому, лишивши по собі лиш слід,
Який завіяло вітрами, який засипало снігами….
І я лишився тут один, але навік в серці моєму,
Звенітиме її тихенький «шепіт-дзвін»….
____________________________________________-

Хто ти така?
Це залишилось теємницею,
Нічого я про тебе не дізнавсь,
Але мені було все рівно,
аби я міг з тобою розмовлять.
Ти скажеш ,що дурень я чи ідіот,
Що дивний трохи і чудак,
Що хлопчик цей такий простак…
Так я такий і навіть трохи більше,
Не раз я помилявся та страждав,
Але пробач мене все рівно,
Хоч камінь болю на душі поклав…
Я знаю слово ранить душу,
Я знаю як болить душа,
Адже від слів своїх,
Я також мучитися мушу…
А грець із ними, краще я б мовчав…
Та ти пробач мої образи,
Які так глибоко в тобі сидять,
Адже від болю свого я страждати мушу,
Та болю цього я отримав позаслузі,
і твого трішечки б забрав...
Nazg вне форума   Ответить с цитированием
Реклама на форуме
Ответ


Здесь присутствуют: 1 (пользователей - 0 , гостей - 1)
 
Опции темы

Ваши права в разделе
Вы не можете создавать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете прикреплять файлы
Вы не можете редактировать сообщения

BB-коды Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Выкл.
HTML код Выкл.
Быстрый переход


Часовой пояс GMT +3, время: 05:55.



реклама:

Copyright (c) 2001-2015 by проект Мир японской анимации (anime.ua). Администрирование и руководство сайтом, часть содержания - Mr Mingan. Дизайн - by fafhrd.
Администрация сайта не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламных и баннерных объявлениях.
Мнение администрации сайта может не совпадать с мнением авторов сообщений в форуме



MyAnimeTop - рейтинг сайтов по аниме, манге и хентаю Rambler's Top100