03.09.2008, 00:17 | #1 |
[Призрак]
Модератор форума Регистрация: 27.10.2005
Откуда: LastStyle Community
Сообщения: 671
Поблагодарил(а): 233 Поблагодарили 230 раз(а) в 140 сообщениях Вы сказали Фуу: 11 Вам сказали Фуу 2 раз в 2 сообщениях |
Векторы
Вектори А і В називаються колінеарними, якщо вони лежать на одній прямій або на паралельних прямих…
Кінчиком носа свого вектора А я ніжно торкнусь тебе, такого довгого і світлого вектора В. Наша сума (графік наших рухів), яка виражена вектором М, така ж проста і велика, як наш Майбутній простір. І як не складати ці вектори, через свою комутативність, вони все одне будуть рівними: чи В+А, чи А+В. Як крейдою по дошці, як пальцем по мутній воді, як ножем по серцях. І навіть, якщо мине багато часу для наших ніжних векторів, він їх не з’їсть. Через ту відому математикам дистрибутивність відносно додавання смішних нас. І як добре, що в мене є ти, а в тебе - я. Щоб ми робили на самоті? А так нам паралельно до всіх через нашу нескінченну зайнятість один одним. І коли ми раптово не разом, ми розпадаємося за базисом на якійсь старій довгій канапі. Але коли я залишаюсь одна в порожній світлій кімнаті, я прокидаюся від того, що в цьому просторі загубила десь свій невгамовний позитив, у стіні застрягла плямою амбіціозна цілеспрямованість, а дурна кмітливість замість мийного засобу відмиває собою стелю від рудого накипу пафосу… І так чомусь важко визначити їхні точні координати. Мабуть, від того мої очі дивляться навпаки (тобто зображення перевернуте) через цю саму покинуту Кмітливість. Руки не здіймаються виміряти відстані від мене до точок, бо мене загубила моя люба Цілеспрямованість. Та й робити нічого не хочеться у такі хвилини, коли немає підтримки від мого Позитивного настрою. Так, що мій хороший вектор В, краще нам не розлучатися. Раптом у такі хвилини без мене ти вже знайшов собі інші проекції у вигляді інших основ. І якщо я зловлю твою основу з чужою віссю, то ми не зможемо більше бути разом у простій сумі двох векторів. Бо я тобі не прощу. Але я знаю, що ти не такий. Просто ти - одиничний вектор, якому треба тільки я одна. А через те, що ми йдемо в одному напрямі, ти став моїм ортом. Бо довжина моєї мрії набагато довша за твою, хоча я думаю, що колись ти мене наздоженеш, помножив себе на лянду мого прискорення в майбутньому (за два кроки від моєї теперішньої). І також колись твою глуху романтику перекриє моя сліпа практичність. А тоді ми обидва станемо нескінчено німі в нашій нескінченій сумі рухів… (c) Kasya 20.09.2007
__________________
Наша жизнь скучна, но смерть еще скучнее...
И чем дальше мы идем, тем становится сложнее.
|
Реклама на форуме | |
|
03.09.2008, 09:01 | #2 |
Дружище
Участник форума Регистрация: 31.08.2008
Откуда: Сиэтл, Вашингтон
Сообщения: 310
Поблагодарил(а): 506 Поблагодарили 205 раз(а) в 132 сообщениях Вы сказали Фуу: 0 Вам сказали Фуу 0 раз в 0 сообщениях |
это очень красивый и оригинальный эскиз. когда-то давно я видела очень красивый график, основаный на прозаическом уравнении, но картинка, в самом деле, была прекрасной. думаю, здесь что-то подобное. отрываясь от прозаических определений математики, мы переходим в сферу люьви и поэзии.
спасибо. здорово! |
05.12.2008, 06:39 | #3 |
ЗАБАНЕН
Регистрация: 15.11.2008
Откуда: Днепропетровск
Сообщения: 102
Поблагодарил(а): 48 Поблагодарили 56 раз(а) в 36 сообщениях Вы сказали Фуу: 1 Вам сказали Фуу 6 раз в 4 сообщениях |
Прочитал.
Бред графомана, на тему геометрии. Математически абсолютно бессмысленно. |
Реклама на форуме | |
|
Этот пользователь сказал Фууу Fire Raven за это сообщение: |
Атрей (14.01.2009)
|
05.12.2008, 22:03 | #4 |
Живая легенда
СуперМодератор форума Регистрация: 16.11.2004
Откуда: Украина \ Днепропетровск
Сообщения: 1,444
Поблагодарил(а): 1,875 Поблагодарили 433 раз(а) в 310 сообщениях Вы сказали Фуу: 5 Вам сказали Фуу 0 раз в 0 сообщениях |
Недумаю что преследовалась цель математической точности :)
__________________
Я где-то читал о людях, которые спят по ночам ты можешь смеяться клянусь, я читал это сам БГ - Музыка серебряных спиц |
Реклама на форуме | |
|