Перші місяці після ампутації

[tbes50203]

Перші місяці після ампутації — найважчі не тільки фізично, а перш за все емоційно. Я був на цьому місці два роки тому — втратив ногу після травми на будівництві. Довгий час було відчуття, що життя зупинилось. Родина старалася як могла, але я тоді майже не слухав нікого, тільки лежав і прокручував одне й те саме — як тепер далі? https://fizio.ua/reabilitacija-posle-amputacii/ знайшли для мене знайомі з Києва. І я скажу чесно: це була одна з небагатьох речей, за які я вдячний долі після всього пережитого. Там працюють не просто медики чи консультанти — це спільнота. Вони не обіцяють дива, але дають те, чого бракує — розуміння, що ти не один, що ти не "неповноцінний", як здається у ті перші тижні. У моєму випадку це була поетапна підтримка. Спочатку мені дали змогу поговорити з людьми, які вже давно живуть із протезом, і вони розповіли не з книжок, а як воно є — з реального життя. Потім — програма реабілітації: не в форматі "відмітити галочку", а з урахуванням конкретно мого стану, мого болю, мого темпу. У них навіть є можливість підлаштувати програму під людину, якщо вона не може приїхати — надсилають інструкторів або проводять онлайн-сесії. І ще важливо — вони співпрацюють з психотерапевтами, які мають досвід саме в темі втрати кінцівок. Мені допомогла психологиня Марта з їхньої команди — ми працювали майже пів року.